Марко Божич після #WISRCZ: Вболівальники — наш дванадцятий гравець, який допомагає нам пережити складні моменти
Damian Urbaniec
Марко Божич підсумував перемогу над «Ракувом», розповів про повернення після травми, взаємодію на полі, атмосферу на стадіоні імені Реймонта та стосунки в роздягальні.
Як ти оцінюєш сьогоднішній матч, особливо з огляду на те, що після того, як ви повели в рахунку, суперникам вдалося зрівняти?
Думаю, ми добре впоралися з таким стилем гри суперника. Дуже важливо було забити перший гол. Потім рахунок став 1:1, але ми знову продемонстрували свій характер, особливо на власному стадіоні.
Ми й досі єдина команда, яка не програвала вдома, тож дуже задоволені цим. Звісно, найважливіші — три очки.
Після того як ти пропустив матч із «Відзевом», сьогодні ти повернувся на поле, вийшовши на останню чверть години. Проблеми зі здоров’ям уже повністю позаду?
Усе добре. Я добре почуваюся, зі здоров’ям жодних проблем немає. Немає причин для хвилювання.
Ми часто бачимо, як ти зміщуєшся з м’ячем у центр і шукаєш нагоду пробити. Декому цей елемент твоєї гри нагадує стиль Ар’єна Роббена. Ти вже виконуєш цей прийом майже інстинктивно?
Це і є мій стиль гри. Мені подобається зміщуватися з м’ячем у центр, але також виходити на фланг. Люблю грати один в один і обігрувати суперників. Саме ці елементи характеризують мою гру.
Але справа не лише в мені, адже найважливіше — це вся команда. У кожного гравця є свої сильні сторони, і моя — саме такий стиль гри. Ми намагаємося використовувати ці переваги, водночас спираючись на вміння інших футболістів. Одні добре б’ють по воротах, інші віддають передачі чи навішують.
Думаю, як команда ми демонструємо справді хорошу гру.
Трибуни на стадіоні імені Реймонта знову були заповнені вщерть. Після стількох виступів перед рідними вболівальниками ти й досі відчуваєш особливу атмосферу чи вже звик до неї?
Думаю, грати перед нашими вболівальниками завжди особливо. Щоразу це супроводжується особливими емоціями. Так було і в першій лізі, коли стадіони також були заповнені, а тепер в Екстраклясі майже на кожному матчі трибуни повні.
Ми дуже задоволені цим і вдячні вболівальникам. Це наш дванадцятий гравець, який допомагає нам пережити складні моменти. Навіть за рахунку 1:1 ми не здаємося, і вболівальники це бачать та підтримують нас протягом усього матчу.
Ми раді, що змогли забити гол, разом відсвяткувати й подарувати їм радість від здобуття ще трьох очок.
У команді є кілька футболістів, з якими ти можеш вільно спілкуватися німецькою. Чи допомогло це спільне знання мови створити тіснішу групу також поза тренуваннями?
Так, ми проводимо час разом. Я, Даріо, Джіджі, Марсель і Юліус розмовляємо німецькою. Звісно, ми дуже близькі, але це не означає, що тримаємося лише своєю компанією.
Нам подобається спілкуватися з усіма, адже ми — одна команда. На полі ми маємо взаємодіяти й грати разом. Річ не лише в німецькомовних гравцях.
Іноді ми також разом граємо в карти, і це дуже приємний спосіб провести вільний час.
Раз уже ти згадав про карти, то в які ігри ви граєте найчастіше і хто у вашій компанії — найскладніший суперник?
Ми граємо у віста. У нас є кілька справді сильних гравців.
А як ви спілкуєтеся поза клубом? Чи організовуєте спільні виходи та зустрічі у вільний час?
Звісно, ми проводимо час разом і поза полем. Нам подобається ділитися різними моментами й поза тренуваннями.
Це справді особливо — мати такі добрі стосунки між собою. Однак це не означає, що ми проводимо час лише в компанії німецькомовних гравців. Ми запрошуємо й інших товаришів по команді — французів чи поляків.
Мы намагаємося підтримувати добрі стосунки з усіма, адже це дуже важливо для нашої гри. Важливо, щоб у роздягальні панувала добра атмосфера, а не утворювалися закриті групи.
Думаю, це видно і на полі. Ми одна команда, і не має значення, хто виходить у стартовому складі, а хто з’являється пізніше. У нас усіх одна мета — здобути три очки.
З ким на полі тобі найкраще вдається знаходити спільну мову? Чи є хтось, із ким тобі особливо добре вдається взаємодіяти під час побудови атак?
У мене хороша взаємодія на полі з багатьма гравцями. Чесно кажучи, мені подобається грати з кожним.
Даріо та Кшижо грають зі мною на одному фланзі, тобто лівому, тому найчастіше я взаємодію саме з ними. Юліус також іноді з’являється в цій зоні, а Родадо перебуває в штрафному майданчику.
Тож у нас є багато різних варіантів розвитку атак. Думаю, саме тому ми такі небезпечні в нападі.
Не можна сказати, що я добре взаємодію лише з одним чи двома гравцями. Ми всі добре зіграні, хоча, звісно, з деякими я взаємодію частіше через позицію на полі.
Сьогоднішній матч був особливим для Юліуса, який уперше відзначився в Екстракласі. Яке значення цей гол може мати для нього?
Я дуже за нього радий. Він забив свій перший гол в Екстракласі, і думаю, що це справді важливий крок у його розвитку.
Ми щасливі, що він із нами, що він є частиною нашої команди й підписав новий контракт. Ми просто дуже цьому раді.
Було помітно, що ти хотів самостійно завершити одну з атак голом. Чи залишилося після цього матчу певне розчарування через те, що не забив?
Звісно, я хотів би забити гол. Я хотів би забивати в кожному матчі. Але іноді це вдається, а іноді віддаєш гольову передачу. Такий уже футбол.
Чи повністю ти вже відновився після травми, яка тебе нещодавно турбувала, і чи комфортно почуваєшся на полі?
Так, усе гаразд.
Попереду у вас виїзний матч у Познані. Чи фізично ти вже готовий вийти у стартовому складі?
Так, я готовий. Звісно, остаточне рішення все ж за тренером.
Марко Божич після #WISRCZ: Вболівальники — наш дванадцятий гравець, який допомагає нам пережити складні моменти