Марсель Любік після #WIDWIS: У Віслі ми всі тримаємося разом. Ми одна родина.
Damian Urbaniec
Марцел Лубік був гостем програми «Супер П’ятниця» на каналі Canal+ Sport після нульової нічиєї «Вісли» з Кракова з лодзьким «Відзевом». Воротар «Білої зірки» в розмові з Чезари Ольбрихтом підсумував свій виступ, прокоментував незабитий пенальті Анхеля Родадо, розповів про співпрацю з тренером Маріушем Йопом і розкрив подробиці життя в роздягальні «Вісли». У студії також був присутній колишній гравець збірної Польщі Анджей Юсковяк, який аналізував гру воротаря «Вісли».
Про сейви в матчі з «Відзевом»
Лубік кілька разів ефектно відбив удари в матчі в Лодзі. Під час розмови Чезари Ольбрихт згадав, зокрема, сейви після удару зі штрафного та удару Франа Альвареса. Однак воротар «Вісли» не приховував, що ставить перед собою високу планку.
«Радий, що зміг показати свої вміння, але, чесно кажучи, я також маю відбивати удари. Я здатен відбивати такі удари. Я завжди вимагаю від себе якомога більшого. Я б дорікав собі, якби не відбив удар зі штрафного чи удар Альвареса».
Про незабитий пенальті Анхеля Родадо
У матчі з «Відзевом» Анхель Родадо не зміг реалізувати пенальті. Лубік став на захист одноклубника, наголосивши на його важливості для команди.
«Думаю, якби він підійшов ще двадцять разів, то двадцять разів влучив би в ту саму дев’ятку. Таке трапляється. Ніхто не ображається на Родада. Ми знаємо, як він нам допомагає, як допомагає нам у грі. Таке буває. Думаю, наступного разу він точно заб’є».
У воротаря також запитали про атакувальний потенціал «Вісли» та рівень гравців, які виступають у PKO BP Екстраклясі.
«Є також гравці іншого рівня. Сьогодні в мене був молодіжний збірник Польщі, позаду був і Капуаді. Тож це вже гравці найвищого класу».
Про гру ногами та ризиковані рішення
Однією з тем, які обговорювали в студії, була гра ногами Марцела Лубіка, що є важливою складовою побудови атак «Вісли» з Кракова. Анджей Юсковяк звернув увагу на вміння воротаря віддавати довгі передачі, а ведучий також нагадав про епізоди з попередніх матчів, коли ризиковані рішення не завжди давали очікуваний результат.
«Така моя гра. Тренер в вимагає від мене великого ризику, ухвалення рішень під найвищим тиском. Звісно, я беру це на себе, але також я вимагаю від себе, щоб правильно ухвалювати ці рішення. І думаю, мені ще багато чого треба вдосконалити. У мене хороша база в грі ногами, але я знаю, що здатен на набагато більше, набагато більше, навіть сьогодні. Тож і далі працюватиму над цим».
Про співпрацю з Аугсбургом і майбутнє
Лубік залишається гравцем FC Augsburg, звідки його орендовано до краківської «Вісли». У розмові він підтвердив, що німецький клуб регулярно цікавиться його розвитком, однак зараз він хоче присвятити всю увагу виступам у складі «Білої зірки».
«Я стежу за матчами Аугсбурга. Нещодавно я ще розмовляв із тренером воротарів і людьми, які відповідають за мене, тож ми постійно на зв’язку. Це усе рухається в правильному напрямку, але зараз я справді хочу більше зосередитися на «Віслі» з Кракова, адже в нас багато роботи».
Про Алана Уригу та Рафала Яницького
Ведучий також попросив Марцела порівняти двох досвідчених захисників, з якими йому довелося грати, — Алана Уригу та Рафала Яницького.
«Це дуже гарне запитання. Скажу так: грати з обома — велике задоволення, бо я просто почуваюся впевнено у штрафному майданчику. Вони обоє мають неймовірне відчуття часу і справді такі богатирі, що перевершити їх непросто».
Про капітанів та атмосферу в роздягальні
У наступній частині розмови Лубік порівняв стилі лідерства Алана Уриги та Еріка Янжи, з яким він грав у «Гурніку» із Забже.
«Річ навіть не в тому, щоб кричати. Тут Алан просто гучніший, але й тому, що Ерік — інша людина. Як капітан він більше допомагає своєю майстерністю на полі, своїм досвідом, тож це гравець іншого типу».
Про стосунки з Рафалом Гікевичем
Під час розмови не обійшлося без спогадів про перебування в Аугсбурзі. Особливе місце в кар’єрі молодого воротаря посідає Рафал Гікевич, який допоміг йому освоїтися в роздягальні німецького клубу.
«Також із сином Пьотреком я мав добре спілкуємося, чудовий хлопець. Рафаела я пам’ятаю з першого дня, і він дуже допоміг мені освоїтися в цій роздягальні».
«Він допомагав у роздягальні, а також поза полем. Чудова людина, ми й досі дуже добре спілкуємося, тож я його поважаю».
Лубік також згадав анекдотичну історію про спільний похід до ресторану McDonald's.
«Як це? Думаю, кожен так може. Але це було лише заради одного морозива. Потім ми повернулися з матчу, тож з’їли лише одне морозиво, McFlurry, і нічого іншого».
Воротар також розповів про приготування протеїнових коктейлів в Аугсбурзі.
«В Аугсбурзі в нас завжди була власна кухня, там були заморожені фрукти, амінокислоти, якісь протеїни. Він завжди казав молодим: коли я прийду, усе має бути готове, але я дотримувався цього».
Про привітання у «Віслі» та ресторан R22
Одним із найкумедніших моментів розмови стало нагадування про відео, у якому Лубіка представили як нового гравця «Вісли». Тоді воротар завітав до ресторану R22, де для нього приготували страву, що нагадувала про його рідні краї.
«Наша чудова медіакоманда має неймовірні ідеї: ми відкрили новий ресторан R22 на стадіоні, де нових гравців завжди вітали стравою з їхнього рідного краю. Я з околиць Щецина, тож, здається, подали тартар із оселедця. Неймовірна ідея, я б до такого ніколи не додумався. Бурхливі оплески нашим медійникам».
Розмова також зайшла про кулінарні вподобання воротаря. На запитання про фісташкові пончики, які, за чутками, регулярно зникають із роздягальні «Вісли», він відповів:
«Ні, ні, ні, не постійно, але іноді треба. Часом потрібно також заспокоїтися, і кожен підтвердить, що іноді щось солодке зовсім не завадить».
Про стосунки в команді та карткові ігри
Лубік також розповів про повсякденне життя команди. Спочатку найбільше часу він проводив у німецькомовній групі, однак, як він визнав, стосунки в роздягальні «Вісли» не залежать від національності чи мови.
«Якщо чесно, дещо змінилося. Тепер я значно більше часу проводжу з Кацпером Дудою. Загалом у нас є свої карткові ігри, граємо в одну німецьку гру. Вона називається Wizard. Завдяки цьому ми й тримаємося разом. У цій роздягальні чудова атмосфера — до нас приходять навіть поляки, розмовляють із нами, дивляться, запитують».
«Я знаю, як це буває, коли в роздягальні часто утворюються групки. А тут у «Віслі» взагалі немає. Там ми справді всі тримаємося разом, ми всі — одна велика родина».
Воротар також розповів, що однією з популярних розваг у команді є карткова гра Wizard. У змаганнях беруть участь, зокрема, Юліус Ерльтхалер і Даріо Груйчич. Лубік із усмішкою відреагував на натяк одного з товаришів по команді, що він нібито часом шахраює під час гри.
«Я не шахраюю, цим займається лише Даріо, та ще й програє, тож усе повертається бумерангом. Я взагалі не можу скаржитися на свої навички гри в карти. Думаю, ми з Юліусом серед найкращих».
На запитання, хто найкраще грає в теніс, він визнав, що лідирує Даріо Груйчич.
«Треба визнати, що він найкращий».
Про особисте життя та ієрархію вдома
На завершення Цезари Ольбрихт запитав воротаря, хто в його домі найважливіший.
«Оскільки дівчина живе в Німеччині, то, мабуть, скажу собака, але так, зараз вона в мене, тож, можливо, не розуміє, але точно дивиться. Нехай буде вона».
Коли його перепитали про остаточну ієрархію, Лубік усміхнувся й відповів:
«Безперечно, вона, собака, я».
Джерело: Canal+ Sport, програма «Super Piątek». Розмову вів Цезари Ольбрихт, а гостем студії також був Анджей Юсков’як.
Марсель Любік після #WIDWIS: У Віслі ми всі тримаємося разом. Ми одна родина.